Ілер Жермен Едгар Дега

ДЕГА (Degas) Ілер Жермен Едгар (19.7.1834, Париж, - 27.9.1917, там же), французький живописець, графік і скульптор.

В 1855-56 вчився в Школі образотворчих мистецтв у Парижі. В 1854-59 подовгу жил в Італії; вивчав мистецтво італійського кватроченто. Випробував вплив Ж. О. Д. Енгра, що підсилив пристрасть Дега до лінійної основи мальовничої форми.
Почав зі строгих по композиції історичних картин і портретів ("Сімейство Беллеллі", пр. 1858-60, Музей імпресіонізму, Париж). Принцип гострого, динамічного сприйняття навколишнього середовища й повсякденного буття людини, який намітився в Дега наприкінці 1860-х рр. зблизив художника в 1870-х рр. з імпресіонізмом.
Захоплений різноманіттям і рухливістю міського життя, він пише сучасний йому Париж (вулиці, театр, кафе, перегони) у аспектах, що безупинно змінюються, відтворюючи атмосферу капіталістичного міста ("Площа Згоди", пр. 1875; "Абсент", 1876, Музей імпресіонізму). Дега показує характерність поводження й вигляду людей, породжену специфікою їхньої праці й побуту ("Жінки на терасі кафе", монотипія, пастель, 1877, "Прасувальниці", по. 1884, Музей імпресіонізму); він виявляє механізм професійного жесту, пози, руху людини, їхню пластичну красу.

У пильній увазі до персонажів ( що представляють часто соціальні низи), у твердженні естетичної значимості їхнього звичайного стану позначається своєрідний гуманізм Дега. Мистецтву Дега властиве сполучення прекрасного, часом фантастичного, і прозаїчного; передаючи в численних сценах балету святковий дух театру ("Зірка", пастель, 1878, Музей імпресіонізму), Дега, тверезий і тонкий спостерігач, одночасно фіксує важку буденну праця що ховається за ошатною виразністю ("Іспит танцю", пастель, 1880, приватна колекція, Нью-Йорк).
Здобутки Дега, з їх строго вивіреною композицією (асиметричною, що володіє динамічною фрагментарністю кінокадру), з їх точним і гнучким малюнком, несподіваними ракурсами, активною взаємодією фігури й простору (часто як би вивернутого на площину), поєднують неупередженість і випадковість із ретельною продуманістю й точним розрахунком.
Витончена стриманість колориту, властива роботам 1870-х рр., згодом усе більше доповнюється ефектами різкого штучного світла. Напружений характер знаходять у здобутках Дега. 90-х рр. (зображення балерин і зайнятих туалетом оголених жінок, виконані пастеллю), більше інтенсивні й багаті по кольору, з укрупненими й майже площинними формами, тісним простором ("Блакитні танцівниці", пастель, Музей образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна, Москва).
Наприкінці 1880-х - початку 1910-х рр. Дега багато займався скульптурою; у фігурах балерин, купальниць, коней він домагався пластично виразної передачі миттєвого руху, гостроти й несподіванки пози, зберігаючи при цьому пластичну цілісність і конструктивність фігури.
Продивитись галерею картин Дега